kshiarvenn | Про те, як Кши всі були раді бачити

Коротше, майже два тижні я лікувала спинку, ходила з лякаючою регулярністю на всякі процедури - і сьогодні нарешті доїхала до стайні.
"Ой, каже конюх, який першим попався на шляху до роздягалки, Кши прийшла! Чого тебе так довго не було, ми вже скучили". І це прям щиро, без підйобів.
"Кши, сонечко, ти хворіла?" - пита мене другий конюх, поважний такий літний дядечко. - "Ну от весна прийшла і ти прийшла, тепер все добре".
Дякую, дякую, сама думаю "Це мені якийсь преміум доступ проплатили чи що воно за знак?"
Коня так і поготів радий був, як його щавели з прогулянки,то навіть їсти не пішов, прилип до мене, дихав у вухо, торкався носом і всяко показував, що радий, що хороший хлопчик та що як добре, що мама прийшла.
Березень вже такий березень - яскравий, сонячний день, дрібне птаство цвірінькає, якесь велике пугутькало я навіть бачила, летіло. І сніг тане ручаї біжать, небо синє-синє.